Чи варто вживати літературну вимову? (Звук «ШЧ» та нескладове «У»)

"Щ" завжди вимовляється як "шч" у тому числі в розмовній мові (окрім як у словах "що", "ще" та похідних). Також, як російськомовному, пропоную зауважити твердість ч. Вимова накшталт щьо, чьоботи звучить смішно і ріже вухо. Щ в принципі неможливо вимовити як один звук, якщо у ньому вимовляти тверде ч, а не м'яке (російське) чь.

Слова що, ще та їхні похідні у розмовній мові дуже часто вимовляються зі звуком ш, проте це є нелітературним і вважається ознакою неосвіченої мови.

---

Нескладове ў - звук повністю аналогічний англійському w та польскому ł. Мати його ідеальну вимову не є обов'язковим, але варто зауважити, що в українській мові в ніколи не оглушується до ф як це відбувається у російській.

Я помічаю, що часто люди тільки вимовляють цей звук на кінці слів і лише в деяких словах як наприклад «вовк».

Так, багато де існує тенденція до заміни ў перед приголосними на в або навіть ф, але це не є літературним.

Іще, хтось може будь ласка мені пояснити, у яких випадках вимовляти у нескладове? Принципи я знаю, але не завжди впевнений: «під впливом».

Оскільки вимовити чотири голосних -двпл- дійсно важко, то нескладове ў перетворюється в звичайне складове у і словосполучення звучить як "під упливом", створюючи ше один склад. Власне так воно і має писатися (чергування у-в).

---

Як підсумок:

чи є вагома причина таких і подібних правил дотримуватись у повсякденному мовленні? Чи краще так для мене вимовляти чи залишити такі нюанси для журналістів та інших.

Звичайно, що при можливості найкраще вчити саме літературну вимову, проте в першу чергу я все ж рекомендував би звернути увагу на наступні пункти:

• у літері щ звук ч має бути твердим
• в ніколи не оглушується до ф
• нескладове ў може перетворюватися у звичайне складове перед приголосними (явище "чергування у-в"), що не завжди відображається на письмі.

---

Ось можна почитати загалом про нескладові голосні в українській: https://zbruc.eu/node/41905